Україна має потужну мінерально-сировинну базу і належить до найбільших мінерально-сировинних держав світу. На її території виявлено понад 20 тис. родовищ та рудопроявів, які представлені 97 видами корисних копалин. Розвідано близько 8 тисяч родовищ, з яких майже половина розробляються. Найбільше значення мають залізні, марганцеві, уранові, титан-цирконієві руди, вугілля, газ, нафта та конденсат, каолін, графіт, нерудна сировина для металургії, облицювальний камінь, мінеральні води.

Мінерально-сировинний комплекс на початку 90-х років забезпечував 23–25% валового національного доходу та третину валютних надходжень від експорту. З видобутком та використанням корисних копалин було пов’язано 48% промислового потенціалу країни й до 20% її трудових ресурсів, працювало близько 400 шахт, 1 100 кар’єрів, десятки гірничо-збагачувальних комбінатів, нафто- та газовидобувних комплексів. Річний випуск продукції гірничовидобувного комплексу в 1990 р. становив 20,1 млрд дол. США. На теперішній час з мінерально-сировинними ресурсами пов’язано 42% ВВП та 60% експертних валютних надходжень. Приблизна вартість розвіданих запасів основних видів корисних копалин перевищує 7,5 трлн дол. США. Вартість розвіданих запасів у розрахунку на душу населення України становить близько 150 тис. дол. США.

Ряд корисних копалин України представлений унікальними за якістю сировини родовищами, розташованими у сприятливих умовах для створення гірничопромислових комплексів. В Україні в значних обсягах видобуваєтья каолін (18% світового видобутку), марганцеві (10%) та залізні (4%) руди, уран, титан, цирконій, германій, графіт (4%), а також бром, охра, нерудна металургійна сировина (кварцити, флюсові вапняки і доломіти), хімічна сировина (самородна сірка, кам’яна та калійна солі), облицювальний камінь (граніт, габро, лабрадорит), скляний пісок.

Із надр країни добувають вуглеводневу сировину, буре вугілля, торф, цементну сировину, тугоплавкі та вогнетривкі глини, сировину для виробництва будівельних матеріалів, коштовне каміння, п’єзокварц, різноманітні мінеральні води. В невеликих обсягах видобувають нікелеві руди, золото, скандій, бурштин, цеоліти, фосфатну сировину.

Знайдено та вивчено родовища малопоширених в Україні корисних копалин – берилію, ніобію і танталу, рідкісних земель, міді, свинцю, цинку, молібдену, плавикового шпату, апатиту, горючих сланців, бішофіту.

За останні роки підтверджено реальні можливості щодо подальшого приросту запасів вуглеводнів, відкриття й освоєння нових для України родовищ корисних копалин – золота, хрому, міді, свинцю, цинку, молібдену та рідкісноземельних металів.

Доведено можливість використання техногенних родовищ для одержання кольорових, рідкісних та благородних металів, різних видів неметалевої сировини.

Така потужність мінерально-ресурсного потенціалу України не є випадковою. Дослідженнями останніх років доведено, що Україна – унікальний геологічний регіон світу, формування якого відбувалося упродовж понад 3,7 млрд років. Її будові притаманна велика різноманітність геологічних структур і геодинамічних умов їхнього розвитку, розмаїття геологічних та рудних формацій. На території України сходяться майже всі основні геологічні структури Європейського континенту: Західно- і Східноєвропейська та Центральноєвразійська платформи; Альпійсько-Карпатська та Кримсько-Кавказька складчасті системи, великі осадові прогини (Дніпровсько-Донецький) та басейни (Азово-Чорноморський).

Особливе положення в геологічній будові України посідає Український щит – найдавніша докембрійська геологічна споруда, яка є складовою Східноєвропейської платформи. За багатовікову еволюцію відбулося понад сім продуктивних металогенічних імпульсів, що зумовили формування великої кількості потужних родовищ. На пізніших етапах реювінації, або активізації щита, виникли родовища кольорових і рідкісних металів. Саме тому цьому регіону притаманне велике розмаїття та багатство корисних копалин. Зокрема, це одні з найпотужніших у світі родовищ залізних і марганцевих руд, що розробляються понад 100 років, і знайдені вже в сучасний період значні родовища титанових, цирконієвих та уранових руд, які також активно освоюються. Особливе значення мають родовища рідкісних металів та рідкісноземельних елементів. Уже виявлені унікальне Пержанське родовище берилію в Житомирській області, велике Азовське родовище рідкісних земель у Донецькій області, Полохівське та Станкуватське родовища літію в Кіровоградській області.

Одним із досягнень українських геологів є визначення золотоносності України та відкриття промислових золоторудних родовищ: Мужіївського, Сауляк – у Карпатах, Бобриківського – в Донбасі, Сергіївського, Майського, Клинці – в межах Українського щита; розпочато експлуатацію: Мужіївського, Сауляк, Бобриківського золоторудних родовищ.

У загальному балансі мінеральної сировини виділяються такі основні групи корисних копалин.

Нафта і газ. На території України відомо 360 родовищ нафти, газу та газового конденсату, що знаходяться в межах трьох нафтогазоносних регіонів: Західного, Східного та Південного. Початкові видобувні ресурси вуглеводнів оцінено в 8 417,8 млн т умовного палива, з них нафти з конденсатом – 1 706,2 млн т, газу – 6 711,6 млрд куб.м. Значна частина (27%) ресурсів вуглеводнів України зосереджена на великих (5–7 км) глибинах. В останні роки щорічний видобуток вуглеводнів становив у середньому 4 млн т нафти з конденсатом і 18 млрд куб.м газу, що дорівнює відповідно 10 і 20% від споживаних країною. На початок 2004 р. видобуто 26% і розвідано 14,8% початкових ресурсів; рівень реалізації ресурсів становить 45,8%. До 2010 р. планується збільшити видобування на 440 млн т умовного палива.

Тверді горючі копалини представлені кам’яним і бурим вугіллям, горючими та менілітовими сланцями. Кам’яне вугілля зосереджене в Донецькому та Львівсько-Волинському басейнах, а буре – в Дніпровському басейні, частково – в Закарпатті. Головною вугленосною зоною є Донецький басейн, де за останні роки відкрито нові райони: Західний, Північний і Південний Донбас. У відкладах карбону Донецького кам'яновугільного басейну на глибинах 60–2 000 м міститься до 330 вугільних пластів, з яких понад 180 мають промислову потужність понад 0,45 м; розробляється 45 пластів. Максимальна глибина розкриття пластів вугілля становить 1 341 м. Поширені всі марки кам’яного вугілля; особливе значення має високоякісне коксівне вугілля та антрацит. Усього в Україні обліковано понад 100 млрд т вугілля. Ряд вугільних родовищ є комплексними – вуглегазовими. Орієнтовні запаси метану у вугільних пластах Донецького кам'яновугільного басейну становлять понад 10 трлн куб.м. У Дніпровському буровугільному басейні є значні поклади вугілля, що містить бітум, з якого можна одержувати гірський віск. Актуальною проблемою є комплексне використання териконів, в яких зосереджено мільярди тонн породи, з яких можна одержувати якісне вугілля та будівельні матеріали.

Залізні руди. Україна має унікальну сировинну базу залізних руд, представлену 80 родовищами, 30 із яких розробляється. Загальні ресурси залізних руд становлять понад 30 млрд т, що близько 6% світових запасів. Основні запаси залізних руд пов’язані з докембрійськими формаціями, розвинутими в найдавнішньому в світі Криворізькому залізорудному басейні, а також у Кременчуцькому та Білозерському рудних районах. Виділяється також Керченський залізорудний басейн, представлений осадовими морськими відкладами. Загалом залізні руди представлені трьома основними типами: багатими мартитовими та магнетитовими рудами, залізистими кварцитами (магнетитовими та окисленими) й бурими залізняками.

У період максимального розвитку залізорудної галузі (за часів СРСР) Україна забезпечувала 14% світового видобутку товарної залізної руди. Наявні експлуатовані запаси залізних руд можуть забезпечити сталу роботу підприємств до 60 років.

Марганцеві руди. За обсягами розвіданих запасів марганцевих руд та рівнем виробництва марганцеворудної та феросплавної продукції Україна займає перше місце в світі. За останні роки значно збільшилися об’єми розвіданих запасів Придніпровського марганцеворудного басейну, відкрито Великотокмацьке родовище. Загальні запаси руд становлять 2,26 млрд т; серед руд виділяються окисні, окисно-карбонатні та карбонатні типи.

Титан­цирконієві руди. Україна в колишньому Союзі була монопольним виробником титанових концентратів (понад 90% загальносоюзного виробництва). В Україні створена потужна мінеральна база титану, розвідані запаси ільменітових руд за сумарними ресурсами перевищують світові запаси руд титану. Всього відомо 40 його родовищ, із яких 12 детально розвідані й розробляються. Видобуток титанових концентратів із розсипних руд ведуть Іршанський гірничо-збагачувальний та Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінати. Їх спільна потужність становить близько 20% світового випуску ільменітових концентратів. Останніми роками виявлене та розвідане унікальне за запасами Стремигородське родовище корінних ільменітових руд, пов’язаних із габро-долеритами та троктолітами, ефективне освоєння якого є стратегічним завданням. Крім ільменіту, тут можна одержувати апатит для виробництва мінеральних добрив, а також ванадій і скандій. До цього типу також відносяться Федорівське, Видиборзьке, Паромівське, Кропивенківське родовища.

Руди кольорових металів. В Україні розробляють родовища нікелю й кобальту, пов’язані з силікатними рудами в корах вивітрювання ультрабазитів, магнієм у калійних солях та ропі, до недавнього часу розробляли Микитівське родовище ртуті.

Відомі родовища та рудопрояви міді, свинцю та цинку, алюмінію. Перспективи створення власної мінерально-ресурсної бази міді пов’язані передусім із самородною міддю в базальтах трапової формації Волині. Тут виділяється Рафалівський рудний вузол, де в Полицькому кар’єрі в 1999 р. було знайдено найбільший в Україні самородок міді масою 700 г. Загальні ресурси Волинського міднорудного району оцінюються в 30 млн т міді, що відповідає світовому промисловому рівню. Перспективними є також мідисті пісковики Бахмутської котловини Донбасу та мідно-нікелеві зруденіння в габро-долеритах Волині.

Україна має можливість частково або повністю забезпечувати свої потреби у свинці й цинку за рахунок супутнього зруденіння на Мужіївському, яке вже розробляється, та сусідньому Біганському родовищах у Закарпатті, а також Біляївського родовища в Західному Донбасі.

Важливе значення для України мають руди алюмінію, які імпортують. У Придніпров’ї відоме Високопільське родовище залізистих бокситів, із яких можна отримувати феросиліцій та глинозем. Нещодавно визначено перспективи виявлення високоякісних бокситів у Середньому Придністров’ї.

Як потенційна алюмінієва сировина можуть розглядатися закарпатські алуніти за умови їх комплексного використання.

Руди рідкісних металів. Україна виділяється як велика рідкіснометалева провінція світу: визначений на цей час мінерально-ресурсний потенціал рідкісних металів є найбільшим у Європі. Найважливіше значення має Український щит, де виділяються 22 рідкіснометалеві формації. Унікальними й великими є такі родовища: Пержанське – берилію; Азовське – цирконій-рідкісно-земельних руд; Полохівське, Станкуватське і Шевченківське – літію; Мазурівське – тантал-ніобій-цирконієвих руд.

Україна є великою титан-цирконієвою провінцією, де розробляються Малишівська й Волинська групи комплексних родовищ осадового типу.

Золотоносність України. Найдавнішою золотоносною провінцією є Український щит, де розвинуті типові для докембрію золоторудні формації граніт-зеленокам’яних поясів.

У межах Донбасу золоторудні і срібнополіметалічні формації пов’язані з чорносланцевими алеврит-глинистими осадовими товщами карбону.

В межах Мармароської зони Карпат золоторудна мінералізація пов’язана з кварц-хлоритовими сланцями і кварц-карбонатними породами. Наймолодше золоте зруденіння Закарпаття пов’язане з андезит-ріолітовим вулканізмом.

Усього виявлено та оцінено 16 родовищ золота. На трьох із них – Мужіївському, Сауляк та Бобриківському вже розпочато розробку золотих руд.

Неметалічні корисні копалини представлені найбільш численною групою, яка поділяється на нерудну сировину для металургії, гірничохімічну та гірничорудну сировину, будівельні матеріали.

Україна є основною мінералогенічною провінцією в Європі й у світі за покладами каолінів та високоякісних вогнетривких глин (Український щит, Донбас, Закарпаття).

Калійні солі відомі в двох регіонах – Передкарпатському та в Донбасі. За рахунок Стебницького та Калуш-Голинського родовищ щорічно виробляли понад 2,5 млн т калійних добрив.

Значно поширена на території України кам’яна сіль – Донбас, Закарпаття. Підземні розсоли експлуатуються в Передкарпатті. Значні запаси кухонної солі утримує ропа Сивашу та кримських озер.

Важливим для сільського господарства є розширення обсягів виробництва фосфатних добрив, які досі отримують з імпортованої сировини. Останніми роками в Житомирській та Запорізькій областях виявлено та розвідано перспективні родовища апатиту, а в Донецькій та Волинській – фосфориту, що уможливлює створення власної мінерально-сировинної бази для одержання мінеральних добрив.

Україна володіє значними ресурсами графіту, запаси якого становлять понад 6 млн т, а прогнозні ресурси – 2 млрд т.

Відомо три родовища флюориту: Бахтинське в Придністров’ї, Ястребецьке – на Волині і Покрово-Киріївське – в Приазов’ї.

В Україні розвідано понад 3 000 родовищ будівельних матеріалів: будівельного та стінового каменю, перліту, цегельної та керамзитової сировини, будівельних пісків та ін. Особливу цінність мають високоякісні скляні піски.

Україна посідає провідне місце в Європі за розмаїттям та запасами декоративно-оздоблювальних матеріалів. Відомо понад 200 родовищ облицювального каменю різних кольорів, близько 50 родовищ розробляють; найбільше значення мають родовища гранітів, габро, лабрадоритів, кварцитів, мармурів.

Україна за різноманітністю та запасами мінеральних вод займає одне з провідних місць у світі. Нараховується 119 родовищ із загальними запасами 102 156,5 куб.м/добу. Водовідбір мінеральних вод становить 4 643,9 куб.м/добу, або 5% від загальної кількості запасів. Родовища мінеральних вод є майже в усіх областях України, але найбільше їх у Закарпатській, Львівській, Одеській, Донецькій областях та Криму. На базі родовищ мінеральних вод здавна функціонують такі загальновідомі курорти, як Трускавець, Моршин, Саки, Євпаторія, санаторії в Карпатах.

Прогнозні ресурси питних вод оцінюються в обсязі 57,4 млн куб.м/добу. Експлуатаційні запаси питних підземних вод, що характеризують їх розвіданість, становлять 15,82 млн куб.м/добу (тобто 28% від загальної кількості їх ресурсів). Водовідбір становить 3,75 млн куб.м/добу (тобто 23% від експлуатаційних запасів). Перспектива зростання використання питних підземних вод є позитивним чинником, що забезпечує економічний та соціальний розвиток, а також стабілізацію водно-екологічного стану в країні.

Вкрай актуальною проблемою для України залишається комплексне освоєння руд. Щорічно видобувають близько 1,5 млрд т мінеральної сировини і лише 12% її використовують. Вже накопичено понад 25 млрд т техногенних відходів. Дослідження показали, що частина відвалів – це техногенні родовища, з яких можна отримувати багато цінних компонентів: рідкісних, кольорових, благородних металів, нерудної сировини, добрив, будівельних матеріалів. До таких належать відвали Миколаївського глиноземного заводу, Запорізького титано-магнієвого та Іршанського гірничо-збагачувального комбінатів, Криворізького залізорудного басейну та ін.; уже розпочато вилучення цирконію, галію, заліза; продуктів для виробництва добрив, цементу, сорбентів; різноманітних будівельних матеріалів.

Таким чином, Україна володіє значним мінерально-сировинним потенціалом, ефективне використання якого можливе за умови нових комплексних підходів, сучасних високих технологій з урахуванням світової кон’юнктури і на основі взаємовигідного міжнародного співробітництва: займаючи площу 603,7 тис. кв.км (0,4% світової суші), Україна спроможна забезпечити близько 5% світових потреб у мінеральній сировині та продуктах її переробки. Загальний потужний мінерально-ресурсний потенціал України дає можливість зайняти нашій країні домінуюче становище в Європі та увійти до десятки провідних гірничорудних країн світу.

 

Л.С. Галецький, П.Ф. Гожик