ФОРСАЙТ COVID-19

ФОРСАЙТ COVID-19: СТАВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ДО ЩЕПЛЕННЯ ПРОТИ COVID-19

Дата публікації 10.01.2021

Зміст

1. Аналіз ставлення до вакцинації проти коронавірусу в різних країнах і регіонах світу

2. Методика проведення онлайн-моніторингу медіа-ресурсів та соціальних мереж в контексті щеплення проти COVID-19

3. Виконання моніторингу медіа-ресурсів та соціальних мереж стосовно ставлення українського суспільства до щеплення проти COVID-19

3.1. Запит 1. Аналіз інформаційних повідомлень стосовно вакцинації проти COVID-19 в Україні

3.2. Запит 2. Деталізація Запиту 1 з включенням до нього переліку конкретних вакцин

3.3. Запит 3. Ставлення суспільства до щеплення проти COVID-19 окремо кожною з вакцин

3.4. Запит 4. Ставлення українського суспільства до реєстрації і застосування в Україні вакцини Gamaleya Sputnik V

Висновки

Посилання

Команда проєкту

Наведене дослідження виконано спільною командою науковців Світового центру даних «Геоінформатика і сталий розвиток» та Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України і є продовженням серії дослідженнь:

Дослідження присвячено вивченню готовності і оцінюванню рівня довіри населення України до проведення масової вакцинації проти COVID-19. Аналіз проводився шляхом онлайн-моніторингу медіа-ресурсів та соціальних мереж за допомогою інструментарію «PRO ET CONTRA» інтегрованої онлайн-платформи «Advanced Analytics» [1] Світового центру даних «Геіонформатика та сталий розвиток» (СЦД-Україна), який працює на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського. Використовувалися результати досліджень та експертні висновки Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України.

1. Аналіз ставлення до вакцинації проти коронавірусної інфекції в різних країнах і регіонах світу

Вакцинація проти COVID-19 у різних країнах і регіонах світу характеризується різними темпами імплементації і різними рівнями суспільної довіри. У той час, як Британія і США вже щепили від 1 до 2% населення, а Ізраїль – 16%, в європейських країнах вакцинація тільки починається [2]. В Україні станом на 24 грудня 2020р. Наказом МОЗ № 3018 затверджена «Дорожня карта з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках».

Відповіно з цим наказом сумарне планове охоплення щепленням проти COVID-19 протягом 2021-2022 років становить близько 21 млн. людей. Основним спонуканням до вакцинації проти COVID-19 є захистити себе і (або) членів сім'ї від інфекції. Бажання позбутися від поточних обмежень за допомогою вакцинації знаходиться тільки на третьому місці. Ті, хто невпевнений у вакцинації, швидше за все, побоюється можливих побічних ефектів.

За результатами глобального соціологічного опитування, наведеного в [3], в якому взяли участь понад 13 400 осіб в 19 країнах світу, найвищий рівень довіри до щеплення спостерігається в Китаї, Бразилії, Південній Африці та Південній Кореї (рис. 1). Відповідно до цього опитування, в країнах Європи рівень довіри до щеплення нижчий ніж в США та Індії. Найвищий рівень довіри в Європейському Союзі дослідники зафіксували в Іспанії та Великій Британії. Франція належить до числа скептично налаштованих країн: всього 59% громадян Франції заявили, що, якщо б була доведена безпека і ефективність вакцини проти COVID-19, вони б її застосовували. Найнижчий рівень довіри спостерігається в Росії та Польщі – 54 та 56% відповідно.

Відповідно до іншого соціологічного опитування, проведеного в ряді країн Європи в листопаді 2020 р. Гамбургським університетом [4], 71% бажаючих вакцинуватися проти COVID-19 виявився в Данії, у Великобританії – 69 %, Португалії – 62 %, Італії – 61 %, Німеччині і Нідерландах – 57% (рис. 2).

Найбільш скептично ставляться до щеплень проти коронавірусної інфекції у Франції, в якій лише 46 % жителів мають намір зробити щеплення, а 28 % відмовляться. В Німеччині 57 % виступають за щеплення, а 19 % - проти. Однак дослідники відзначають, що за останні місяці кількість вакцина-оптимістів в Німеччині знизилась з 70 % до нинішніх 57%, а число вакцина-скептиків зросло з 10 до 19 %, тобто майже вдвічі.

У Болгарії 45% жителів заявили, що не будуть робити щеплення, ще 40% планують почекати, щоб переконатися у відсутності негативних побічних ефектів. За даними опитування Alpha Research [5], менше одного з п'яти болгар з пріоритетних груп планують добровільно вакцинуватися.

У Швеції, де громадська довіра до влади висока, як і в інших країнах Північної Європи, дві людини з трьох хочуть пройти імунізацію.

Рис. 1. Порівняння Європи з рештою світу щодо довіри до вакцинації проти COVID-19 (за даними [3])

Рис. 2. Готовність до щеплення проти COVID-19 в країнах Європейського Союзу (за даними [4])

Готовність до вакцинації також істотно відрізняється в різних країнах світу. Так, у листопаді 2020 року Євросоюз домовився з Pfizer про постачання 300 тисяч доз вакцини проти коронавірусної інфекції, а у січні 2021 року – ще про 300 мільйонів доз. Всі нові лікарські препарати та вакцини на європейському ринку повинні спочатку отримати схвалення Європейського агентства лікарських засобів (EMA). Уже на цьому етапі трапилася затримка. Вакцину, створену Pfizer спільно з BioNTech, схвалили тільки 22 грудня 2020 року – через три тижні після того, як це зробила Британія, і через 10 днів після США [2].

Є ймовірність, що найближчим часом ЄС схвалить ще одну вакцину компанії Moderna, але навіть якщо це станеться, Європа буде на півмісяця відставати від США. Цю вакцину ЄС закупив порівняно небагато – близько 160 млн доз [2].

Найбільші надії покладаються на препарат AstraZeneca з Оксфордського університету, для зберігання і транспортування якого не потрібні екстремально низькі температури. Його легко можна застосовувати в звичайних умовах. ЄС замовив 400 млн доз цієї вакцини, але дозвіл на її використання поки що не отримано [2].

2. Методика проведення онлайн-моніторингу медіа-ресурсів та соціальних мереж в контексті щеплення проти COVID-19

Комбінований підхід до оцінювання ефективності масових суспільних заходів (перетворень) ґрунтується на формалізованому узгодженні результатів, отриманих методом експертних оцінок, а також методами сентимент-аналізу та інтелектуального аналізу текстових повідомлень з відкритих онлайн-джерел і соціальних мереж.

Суспільні заходи (перетворення), що оцінюються показником суспільних перетворень R, будуть настільки ефективними, наскільки вектор очікувань та соціальної активності суспільства буде за напрямом наближатися до вектора дій влади та наскільки високою і позитивною буде синергія суспільства (рис. 3). Синергія суспільства – додаткова суспільна активність (суспільна енергія), яка утворюється в результаті взаємодії громадян країни та може бути позитивною, коли суспільство усвідомлює, що успіхи породжують нові успіхи і від’ємною, коли невдачі призводять до втрати надії людей на позитивні зміни (апатії) і, як наслідок, породжують нові невдачі.

Для визначення показника суспільних перетворень R, значення якого буде відповідати масштабам суспільнихзаходів, скористаємося наступною моделлю [6]:

(1)

Де a — це кут між векторами і, а K_s — коефіцієнт синергії суспільства. Для різних станів суспільства, які можуть змінюватися від суспільного підйому та оптимізму до втоми і апатії, коефіцієнт синергії суспільства K_sможе набувати різних значень, зокрема K_s= [0,25; 0,5; 0,75; 1,0].

Рис. 3. Ефективність суспільних заходів (масштаб перетворень) при K_s = 0,5

Зазвичай залежність синергії суспільства від кута a є нелінійною. Граничні значення кута a такі: a = 0°, коли напрями вказаних двох векторів збігаються (максимальні суспільні перетворення і максимальна позитивна синергія суспільства R = 4, рис. 3a), та a = 180°, коли їхні напрями протилежні (відсутність будь яких суспільних перетворень, утворюється максимальна негативна суспільна енергія, яка значно перевищує енергію дій влади, в результаті чого виникає протестний (революційний) стан суспільства R = –2, рис.3е). У випадку cos a = -1/3 (a ≈ 109,5°) влада і суспільство будуть діяти незалежно один від одного (показник суспільних перетворень R = 0, рис. 3с).

Для оцінки поляризації думок щодо дій влади стосовно конкретної проблеми вводиться коефіцієнт конфліктності С, який набуває значень у діапазоні [0,1]. Граничні значення коефіцієнта конфліктності С такі: С = 1 відповідає максимальному рівню поляризації думок у суспільстві; С = 0 відповідає максимальному рівню консолідації суспільних настроїв і думок.

У цій моделі (1) оцінювання кута a (з подальшим розрахунком показника суспільних перетворень R) може здійснюватися як з використанням методу експертних оцінок (методу Дельфі), так і шляхом автоматичного онлайн-моніторингу суспільних настроїв в інформаційному просторі, або обома способами одразу.

У випадку, коли використовується k інформаційних джерел та потрібно отримати узагальнене значення показника суспільних перетворень, скористаємося наступною формулою:

, (2)

де — узагальнене значення показника суспільних перетворень, обчисленена основі даних, отриманих з k інформаційних джерел, R_i— значення показника суспільних перетворень, обчислене на основі даних з i-го інформаційного джерела, — ваговий коефіцієнт для значення R_i, пропорційний його узгодженості cons_i = 1 - C_i.

У цьому випадку узагальнений коефіцієнт конфліктності можна визначити як усереднене значення:

Для зручності інтерпретації показника суспільних перетворень скористаємося його нормованим значенням:

де R_n — нормоване значення показника суспільних перетворень, R — значення показника суспільних перетворень, обчислене за формулою (1) або (2), R_min та R_max — відповідно, найменше та найбільше значення показника суспільних перетворень.

Для оперативного аналізу ставлення суспільства до щеплення проти COVID-19 скористаємося методом аналізу емоційного забарвлення інформаційних повідомлень, отриманих шляхом онлайн-моніторингу медіа-ресурсів та соціальних мереж за допомогою інструментарію для оцінювання ефективності масових суспільних перетворень «PRO ET CONTRA» інтегрованої онлайн-платформи «Advanced Analytics» Світового центру даних «Геіонформатика та сталий розвиток», який працює на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського [1, 6].

Аналіз виконано за період спостереження з 01.07.2020 року по 08.01.2021 рік на наборах даних двох інформаційних систем:

Системи моніторингу соціальних медіа та лінгвістичного аналізу великих обсягів даних Robusta Світового центру даних «Геіонформатика та сталий розвиток» (далі за текстом – ІС Robusta), що охоплює 11 найбільш популярних соціальних медіа та 500 новинних українських веб-сайтів, соціальних мереж і веб-ресурсів загальної тематики. Обсяг вибірки становить понад 3 млн. повідомлень.
Системи автоматизованого збору новинної інформації з відкритих джерел мережі Інтернет, її обробки, систематизації та доступу до неї InfoStream Інформаійного центру "Електронні вісті"(далі за текстом – ІС InfoStream), що охоплює близько 5000 джерел – усі основні інформаційні сайти України, а також провідні закордонні Інтернет-ресурси.

Довідково:
В ІС Robusta та ІС InfoStream використовуються різні алгоритми для визначення характеру емоційного забарвлення. Ці системи опрацьовують дані з різних наборів джерел. При цьому ІС InfoStream має більш широке охоплення медіа-джерел, а ІС Robusta використовує більш сучасні методи sentiment-аналізу. Цим пояснюється різниця у показниках, отриманих від згадуваних систем.

3.1. Запит 1. Аналіз інформаційних повідомлень стосовно вакцинації проти COVID-19 в Україні

За результатами аналізу повідомлень, які містять у своєму тексті поєднання фраз «вакцина», «щеплення», «COVID», «коронавірус», «коронавирус», «SARS-COV-2», «Украина», «Україна» в різних відмінках і множині (текст запиту мовою ІС Robusta (регістр літер не має значення): (вакцина|щеплення)&(COVID|коронавірус|коронавирус|SARS-COV-2)&(украина|україна), далі за текстом – Запит 1) за період з 01.07.2020 року по 08.01.2021 в системі Robusta було відібрано 12113 повідомлень, з яких 23% носять негативний характер, 24% мають позитивне емоційне забарвлення і 53% промарковано системою як нейтральні (серед них і такі, для визначення емоційного забарвлення яких не достатньо інформації).

На основі цих даних розраховано оцінки норми вектора очікувань суспільства = 0,530 та кут a = 89°. На векторній діаграмі в центрі тематичної панелі (рис. 4) зображено співвідношення між векторами можливих дій влади , очікувань суспільства та показником суспільних перетворень R = 1,03. Коефіцієнт конфліктності C = 0,47.

За ідентичним запитом з системи InfoStream було отримано 96 449 повідомлень, з них 9% мають позитивне емоційне забарвлення, 10% – негативне, 81% – нейтральне (в т.ч. невизначені). Норма вектора очікувань суспільства = 0,81 , кут між векторами дій владита соціальної активності (очікувань) суспільства a = 90,5°, показник суспільних перетворень R = 0,98, коефіцієнт конфліктності C = 0,19.

Отримані результати свідчать про те, що ставлення українського суспільства до щеплення проти COVID-19 (в інформаційному сегменті проведеного моніторингу) є в значній мірі невизначеним (рівень невизначеності коливається в діапазоні 53%-81%; узагальнений коефіцієнт конфліктності становить 0,33), при практичному балансі між кількістю позитивних і негативних повідомлень на рівні 10%-24% та незначній позитивній синергії суспільства (узагальнене значення показника суспільних перетворень =1,0).

Рис. 4. Результати оцінювання ставлення суспільства до щеплення проти COVID-19 (за даними ІС Robusta, Запит 1), представлені за допомогою тематичних панелей застосунку «PRO ET CONTRA»

На рис. 5 наведено графіки, що відображають добові та інтегровані значення кількості повідомлень з досліджуваної тематики (за даними Robusta). Можемо бачити, що з середини вересня відбувся злам: кількість повідомлень, що мають позитивне емоційне забарвлення стосовно можливого щеплення проти COVID-19, почала переважати кількість негативних повідомлень. Помітні піки спостерігаються з 8 по 22 жовтня 2020 року, з 12 по 20 листопада, 22 і 30 грудня 2020 року, 6 січня 2021 року.

Аналогічну ситуацію ми бачимо і за даними ІС InfoStream (рис. 6).

Рис. 5. Динаміка суспільної активності (за даними ІС Robusta, Запит 1)

Рис. 6. Динаміка суспільної активності (за даними ІС InfoStream, Запит 1)

3.2. Запит 2. Деталізація Запиту 1 з включенням до нього переліку конкретних вакци

Деталізуємо Запит 1, включивши до нього перелік конкретних вакцин проти COVID-19, а саме: OxfordUni – AstraZeneca, Moderna, Pfizer – BioNTech, Sinovac Biotech, Gamaleya Sputnik V. Текст запиту мовою Robusta (регістр літер не має значення, враховуються всі морфологічні форми слів): (вакцина|щеплення)&(AstraZeneca|Pfizer|Moderna|Sinovac|Спутник|Супутник|Sputnik)&(украина|україна), далі за текстом – Запит 2.

За цим запитом в системі Robusta було відібрано 3486 повідомлень, з них 17% негативних та 29% позитивних; в системі Infostream– 30210 повідомлень загалом, з яких 6% негативних і 8% позитивних. Відповідно, за даними Robusta норма вектора очікувань суспільства = 0,547, кут a = 77°, показник суспільних перетворень R = 1,39, коефіцієнт конфліктності C становить 0,44 (рис. 7). За даними InfoStream = 0,863, кут a = 88°, показник суспільних перетворень R = 1,08, коефіцієнт конфліктності C = 0,13.

Рис. 7. Результати оцінювання ставлення суспільства до щеплення проти COVID-19 (за даними ІС Robusta, Запит 2)

Графіки, що відображають добову кількість повідомлень наведено на рис. 8, 9. Пікові значення приходяться на першу декаду, кінець грудня 2020 р. та початок січня 2021 року (06.01.2021 р.).

Рис. 8. Динаміка суспільної активності (за даними InfoStream, Запит 2)

Рис. 9. Динаміка суспільної активності (за даними Robusta, Запит 2)

Таким чином, результати, отримані за Запитом 2, свідчать про незначну перевагу позитивних суспільних очікувань (над негативними і нейтральними) щодо можливого щеплення проти COVID-19 (має місце синергетичний ефект – узагальнене значення показника суспільних перетворень становить 1,20 і перевищує значення норми вектора дій влади ), узагальнений коефіцієнт конфліктності = 0,29.

3.3. Запит 3. Ставлення суспільства до щеплення проти COVID-19 окремо кожною з вакцин

Проаналізуємо ставлення суспільства до щеплення проти COVID-19 окремо кожною з вакцин: OxfordUni – AstraZeneca, Moderna, Pfizer – BioNTech, Sinovac Biotech, Gamaleya Sputnik V (далі за текстом – Серія запитів 3). Результати аналізу наведено в таблиці 1.

Бачимо, що відповідно до поточного рівня інформованості населення України, найвищий рівень довіри має вакцина OxfordUni– AstraZeneca (узагальнений показник суспільних перетворень становить 1,49), на другому місці за рівнем довіри знаходиться вакцина Moderna (узагальнений показник суспільних перетворень – 1,45), на третьому місці – вакцина Sinovac Biotec (узагальнений показник суспільних перетворень – 1,32), на четвертому – вакцина Pfizer – BioNTech (узагальнений показник суспільних перетворень – 1,26) і на останньому – вакцина Gamaleya Sputnik V (узагальнений показник суспільних перетворень – 1,13).

Таблиця 1. Результати моніторингу ставлення суспільства
до щеплень проти COVID-19 окремими вакцинами

3.4. Запит 4. Ставлення українського суспільства до реєстрації і застосування в Україні вакцини Gamaleya Sputnik V

Виходячи з високого рівня суспільної дискусії стосовно можливої реєстрації і застосування в Україні вакцини Gamaleya SputnikV, виконаємо окреме дослідження щодо ставлення українського суспільства до цього явища.

Текст запиту мовою Robusta (регістр літер не має значення, враховуються всі морфологічні форми слів): (регистрация|реєстрація)&(Спутник|Супутник|Sputnik)&(украина|україна), далі за текстом – Запит 4. В результаті цього запиту в системі Robusta було відібрано 445 повідомлень, з них 14% негативних, 24% позитивних та 62% нейтральних; в системі Infostream – 3702 повідомлення, з яких 6% – негативних, 8% – позитивних, 86% – нейтральних.

Відповідно, за даними Robusta норма вектора очікувань суспільства = 0,633, кут a = 81°, показник суспільних перетворень R = 1,31, коефіцієнт конфліктності C становить 0,36. За даними InfoStream: = 0,857, кут a = 89°, показник суспільних перетворень R = 1,04, коефіцієнт конфліктності C = 0,14.

Таким чином, узагальнене значення показника суспільних перетворень , обчисленена основі даних, отриманих з двох інформаційних джерел: ІС Robusta та ІС Infostream, становить 1,16; узагальнений коефіцієнт конфліктності – = 0,25.

Довідково: Значний відсоток повідомлень, для яких не вдалося визначити характер емоційного забарвлення (позитивний чи негативний), збільшує похибку при кількісному оцінюванні ставлення суспільства до досліджуваної проблеми.

Аналізуючи динаміку повідомлень стосовно можливої реєстрації і застосування в Україні вакцини Gamaleya Sputnik V (рис. 10, 11), можемо спостерігати два значні сплески: 09.12.2020 та 02.01.2021 року.

Рис. 10. Добова динаміка повідомлень стосовно реєстрації і застосування в Україні вакцини Gamaleya Sputnik V (Запит 4, ІС Robusta)

Рис. 11. Добова динаміка повідомлень стосовно реєстрації і застосування в Україні вакцини Gamaleya Sputnik V (Запит 4, ІС Infostream)

Результати проведеного моніторингу (на основі доступних джерел ІС Robustaта ІС InfoStream) вказують на 14% негативних відгуків, 24% позитивних та 62% нейтральних в системі Robusta. В системі Infostream – 6% – негативних, 8% – позитивних, 86% - нейтральних. Отримані результати вказують на високий рівень невизначеності ставлення українського суспільства до доцільності реєстрації і застосування в Україні вакцини Gamaleya Sputnik V(від 62% до 86%), з незначною перевагою позитивного ставлення (8%-24%) по відношенню до негативного (6%-14%). Тобто реєстрація і застосування в Україні вакцини Gamaleya Sputnik V можуть бути здійснені з показником суспільних перетворень = 1,16, коефіцієнтом поляризації суспільних думок (коефіцієнтом конфліктності) = 0,25.

Висновки

Вакцинація проти коронавірусної інфекції в різних країнах і регіонах світу характеризується різними темпами імплементації і різними рівнями суспільної довіри. У той час, як Британія і США вже вакцинували від 1% до 2% населення, а Ізраїль – 16%, в Україні наразі проводяться підготовчі заходи до масової вакцинації. Найвищий рівень довіри до щеплення спостерігається в Китаї, Бразилії, Південній Африці та Південній Кореї. В Європейському Союзі – в Іспанії, Данії, Великобританії, Португалії, Італії, Німеччині і Нідерландах. Найнижчий рівень довіри спостерігається в Польщі, Росії, Франції та Україні – 56%, 54%, 46% та 24% відповідно.
Аналіз ставлення українського суспільства до щеплень проти COVID-19, виконаного шляхом онлайн-моніторингу медіа-ресурсів та соціальних мереж за допомогою інструментарію для оцінювання ефективності масових суспільних перетворень«PRO ET CONTRA» інтегрованої онлайн-платформи «Advanced Analytics» Світового центру даних «Геіонформатика та сталий розвиток» КПІ ім. Ігоря Сікорського на наборах даних двох інформаційних систем: ІС Robusta (СЦД-Україна) та ІС InfoStream (Інформаійний центр "Електронні вісті"), дозволив отримати наступні результати:

2.1. Від 53% до 81% досліджуваних інформаційних повідомлень (Запити 1, 2 в інформаційних системах Robusta та InfoStream) не мають яскраво вираженого позитивного чи негативного емоційного забарвлення, що може свідчити про те, що значна частина населення України ще не визначилася зі своїм ставленням до можливої вакцинації проти COVID-19. Від 9% до 29% інформаційних повідомлень мають позитивне забарвлення; від 10% до 23% – негативне. Таким чином, за умови проведення активної інформаційної політики і ефективних дій влади масова вакцинація населення України проти COVID-19 може бути здійснена з показником суспільних перетворень від 1,0 до 1,2 (при максимально сприятливому його значенні 4), коефіцієнтом поляризації суспільних думок від 0,29 до 0,33 (за умови, що при значенні цього коефіцієнту 1, досягається максимальна поляризація думок).

2.2. Стосовно застосування конкретних вакцин (Запит 3), то найбільша суспільна довіра (при поточному, досить обмеженому інформуванні суспільства про характеристики окремих вакцин) віддається вакцині Oxford Uni – AstraZeneca (узагальнений показник суспільних перетворень становить 1,49). На другому місці за рівнем довіри знаходиться вакцина Moderna (узагальнений показник суспільних перетворень – 1,45). На третьому – Sinovac Biotech (узагальнений показник суспільних перетворень – 1,32). На четвертому – Pfizer – BioNTech (узагальнений показник суспільних перетворень – 1,26). І на останньому – Gamaleya Sputnik V (узагальнений показник суспільних перетворень – 1,13).

2.3. Виходячи з високого рівня суспільної дискусії стосовно можливої реєстрації і застосування в Україні вакцини Gamaleya Sputnik V, окреме дослідження було присвячено моніторингу ставлення суспільства до цієї вакцини (запит 4). В результаті, за даними ІС Robusta було отримано 14% негативних відгуків, 24% позитивних та 62% нейтральних; за даними ІС Infostream: 6% – негативних, 8% – позитивних, 86% – нейтральних. Отримані результати вказують на високий рівень невизначеності ставлення населення до доцільності реєстрації і застосування в Україні вакцини Gamaleya Sputnik V (від 62% до 86%), з незначною перевагою позитивного ставлення (8%-24%) по відношенню до негативного (6%-14%).

2.4. Підготовка до масової вакцинація населення України проти COVID-19 та її проведення повинні підтримуватися активним інформаційним супроводом на державному рівні. З метою планування раціональної масової вакцинації доцільним є проведення оцінки дійсної захворюваності населення України на COVID-19 шляхом створення мережі збору інформації щодо виявлення випадків COVID-19, які не підтверджувалися методом ПЛР та не були включені до офіційної статистики.

Посилання

Інтегрована онлайн-платформа Advanced Analytics Світового центру даних «Геоінформатика та сталий розвиток», http://open.wdc.org.ua/.
BBCNews. Недоверие к врачам и нехватка игл. Чем вызваны проблемы с вакцинацией от Covid-19 в Европе?
Lazarus, J.V., Ratzan, S.C., Palayew, A. et al. A global survey of potential acceptance of a COVID-19 vaccine. Nat Med (2020), doi: 10.1038/s41591-020-1124-9.
Corona Research at the HCHE. Results of the 4. survey wave from the 5.-16. November 2020.
Dennison Susi, Zerka Pawel et. al. Together in trauma: Europeans and the world after COVID-19. The European Council on Foreign Relations, 29 June 2020.
M. Zgurovsky, A. Boldak, D. Lande, K. Yefremov and M. Perestyuk, "Predictive Online Analysis of Social Transformations based on the Assessment of Dissimilarities between Government Actions and Society’s Expectations," Conference proceedings of2020 IEEE 2nd International Conference on System Analysis & Intelligent Computing (SAIC), Kyiv, Ukraine, 2020, pp. 1-6, doi: 10.1109/SAIC51296.2020.9239186.

Дослідження виконується за підтримки Національного фонду досліджень України (грант 2020.01/0283).

Науковий керівник проєкту: М.З. Згуровський.

Команда проєкту:

Світовий центр даних «Геоінформатика і сталий розвиток» КПІ ім. Ігоря Сікорського	Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України
А.О. Болдак, Н.В. Горбань, К.В. Єфремов, П.О. Касьянов, Д.В. Ланде, О.П. Купенко, М.М. Перестюк, І.О. Пишнограєв, В.В. Путренко	В. І. Задорожна, Н.П. Винник


© World Data Center for Geoinformatics and Sustainable Development	© ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»
January 10, 2021

СВІТОВИЙ ЦЕНТР ДАНИХ

ФОРСАЙТ COVID-19

ФОРСАЙТ COVID-19: СТАВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ДО ЩЕПЛЕННЯ ПРОТИ COVID-19

Шукаєте дані?

Хто ми є?

Контактна інформація