Аналітичні звіти

Розробка методології та програмно-технічного комплексу для системної оцінки безпекового рівня територій України на основі супутникових даних за умов множинних військових загроз

2024

Розробка методології та програмно-технічного комплексу для системної оцінки безпекового рівня територій України на основі супутникових даних за умов множинних військових загроз

Report preview image

Проведено комплексний аналіз методів оцінки ресурсів територій і людського потенціалу в умовах постійних військових загроз. Розроблено підходи, які дозволяють визначити: рівень захищеності території, внутрішню природну диференціацію з виокремленням природних бар’єрів, демографічні показники, стан інфраструктури, економічний потенціал і можливості соціально-економічної трансформації для підвищення безпеки населення.

Дослідження ґрунтується на даних з відкритих джерел, таких як портали Світового Банку, Copernicus, Sentinel Hub EO Browser, OpenStreetMap тощо. Для збору даних використовували дистанційне зондування Землі на територіях, прилеглих до кордонів із Російською Федерацією та Білоруссю. Створено базу геоданих, що включає понад 50 тематичних шарів: супутникові знімки Landsat, Sentinel, Copernicus DEM, дані про інфраструктуру, забудову, типи наземного покриву та водні об’єкти.

Отримані дані використовуються для аналізу безпекового рівня територій, зокрема, оцінки прохідності місцевості для техніки та живої сили, а також дослідження природних і антропогенних бар’єрів, що можуть уповільнити просування військ. Створено інтегральну модель безпеки, яка враховує вплив рельєфу, типу наземного покриву, щільності забудови, інфраструктури та економічного потенціалу. Аналіз дорожньої мережі показав її вирішальну роль у мобільності населення та реакції на кризові ситуації.

Окремо вивчено розміщення об’єктів інфраструктури на прикордонних територіях із використанням супутникових даних, штучного інтелекту та глибинного навчання. На основі отриманих результатів розроблено сценарії трансформації територій для посилення обороноздатності та безпеки.

Форсайт: Сценарії перебігу російсько-української війни в контексті нової архітектури євроатлантичної безпеки

2024

Форсайт: Сценарії перебігу російсько-української війни в контексті нової архітектури євроатлантичної безпеки

Report preview image

У дослідженні показано, що подальший плин російсько-української війни залежить як від стану справ на театрі бойових дій, так і від перспективи побудови нової євроатлантичної архітектури безпеки і регіональної стабільності у Європі. Напрацювання цієї архітектури має ґрунтуватися перш за все на врахуванні балансу інтересів США, ЄС+Великобританії, з одного боку, та Китаю і Росії, з іншого. В контексті цієї парадигми згенеровано одинадцять сценаріїв визначення майбутнього геополітичного статусу України: Чотири - за умов продовження руху України до НАТО. Чотири сценарії, за умов відмови України від членства в НАТО, але за продовження руху до ЄС. Два сценарії, пов’язані з забезпеченням Україною індивідуальної безпеки поза ЄС і НАТО. Найгірший сценарій полягає в неперервному воєнному протистоянню між протиборчими сторонами і підготовкою ними до наступної широкомасштабної війни. Показано, що шлях до досягнення умов для початку переговорного процесу буде складним і тривалим. На даний час, як учасники конфлікту, так і міжнародна спільнота ще не мають конструктивної переговорної платформи, що вказує на перспективу продовження війни у 2024 і можливо у 2025 році.

Сценарне моделювання критичних змін еколого-економічного стану тимчасово окупованих територій, як фактору національної безпеки України, на основі супутникових даних

2023

Сценарне моделювання критичних змін еколого-економічного стану тимчасово окупованих територій, як фактору національної безпеки України, на основі супутникових даних

Report preview image

В ході виконання НДР створено інформаційну систему моніторингу змін наземного покриву територій на основі супутникових даних. Систему інтегровано до складу Інформаційно-аналітичного ситуаційного центру КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Розроблено комплекс методів та моделей, на підставі яких проводиться оцінка ступеню трансформації типів наземного покриву, ідентифікуються критичні зміни, проводиться їхня класифікація за видом трансформації. Методи, які використовуються для ідентифікації трансформацій:

  • порівняння знімків за різні часові проміжки із мануальною фіксацією змін;
  • метод алгебри карт та метод оверлею, де першочергово проводиться класифікація знімків за типами наземного покриву, а вже потім проводиться алгебраїчне порівняння сталості покриву;
  • моделі глибинного навчання для класифікації типів наземного покриву, ідентифікації цільових об’єктів тощо.

Система моніторингу критичних змін наземного покриву виконує збір та аналіз геопросторових даних щодо обраної території. Вона працює на двох типах джерел даних:

  • композити супутника Sentinel-2, Landsat-8 та ін. – система за допомогою навчених моделей машинного навчання класифікує типи покривів території;
  • відкриті бази геопросторових даних, показники яких використовуються для аналізу та моніторингу змін покривів.

Користувач обирає цільову територію, бажані типи покривів для досліджень, а також ступінь зміни, яку він, як експерт, вважає критичною. Моніторинг відбувається в режимі реального часу появи нових даних щодо території, на періодичність впливає: захмарненість території, моменти фіксації території на відповідних супутниках, величина території тощо.

На підставі зібраних супутникових даних та відкритих даних із каталогізованих джерел був проведений ретроспективний аналіз трансформації типів наземного покриву територій 10 областей України, міста Києва та Севастополя, з метою виявлення критичних змін, які впливають на еколого-економічний стан та можуть становити загрозу національній безпеці України. На підставі аналізу отримано геопросторові шари ідентифікованих ділянок із значним ступенем трансформації та наявністю критичних змін. Були окремо попарно проаналізовані критичні трансформації між кожним роком із окремою увагою на критичних трансформаціях, які були викликані діями повномасштабної війни.

Побудовано геопросторові сценарні моделі критичних змін еколого-економічного стану досліджуваних територій, зокрема розроблено:

  • моделі зміни водного покриву внаслідок руйнувань гідро-технічних споруд, представлено методи оцінки еколого-економічних наслідків;
  • моделі і методи для оцінки та прогнозування стану полів тимчасово-окупованих територій;
  • моделі для аналізу белігеративних ландшафтів як нових утворень на території України.

Спадщина академіка Глушкова в Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського

2023

Спадщина академіка Глушкова в Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського

Report preview image

Розглянуто роль академіка Віктора Глушкова у створенні наукових шкіл у галузі кібернетики, обчислювальної техніки та інформатики в КПІ ім. Ігоря Сікорського. Завдяки цьому університет став потужним національним центром підготовки фахівців та проведення наукових досліджень у цій галузі. Показано значний вплив ідей академіка Глушкова на формування поколінь вчених, які і до сьогодні продовжують розбудовувати цифрове суспільство в Україні і далеко за її межами.

Для науковців, викладачів, аспірантів, істориків та широкого кола читачів.

Форсайт: виклики енергетичній незалежності країн і регіонів світу на середньостроковому (до 2025 року) і довгостроковому (до 2030 року) часових горизонтах

2021

Форсайт: виклики енергетичній незалежності країн і регіонів світу на середньостроковому (до 2025 року) і довгостроковому (до 2030 року) часових горизонтах

Report preview image

У дослідженні через обчислення спеціально розробленого індексу проаналізовано стан енергетичної незалежності та складових, що її визначають, для країн і регіонів світу з початку 21-го сторіччя. Досліджено зміни, що відбулися на глобальних ринках світу в останні роки, які обумовлені виникнення та поширення глобальної енергетичної кризи. Виконано аналіз реального стану енергетичного сектору України як фундаментальної складової національної економіки та безпеки. Досліджено механізм розгортання та наслідки кризи для економіки та безпеки країн ЄС та України. На цій основі визначені можливі економічні та безпекові загрози для України. Проведено Дельфі-дослідження головних кластерів енергетичного сектору країни, визначено пріоритетність вкладу кожного з них в загальне зростання економіки і безпеки України. Сформульовано важливі характеристики енергетичного сектору, на середньостроковому (до 2025 року) і довгостроковому (до 2030 року) часових горизонтах. Виконано комплекс робіт з Форсайту (передбачення) сукупності можливих сценаріїв розвитку енергетичного сектору України, з яким Україна була б спроможною забезпечити власну енергетичну незалежність на часових горизонтах до 2025 і 2030 років.

Форсайт розвитку оборонно-промислового комплексу України на часовому горизонті 2021–2030 роки

2021

Форсайт розвитку оборонно-промислового комплексу України на часовому горизонті 2021–2030 роки

Report preview image

У дослідженні виконано аналіз реального стану соціальної та економічної сфер України як фундаментальної складової національної безпеки й оборони. На цій основі проаналізовані можливі безпекові загрози для України на часовому горизонті до 2030 року і важливі характеристики майбутнього оборонно-промислового комплексу України. Проведено Дельфі дослідження необхідних головних кластерів майбутнього оборонно-промислового комплексу країни, пріоритетність вкладу кожного кластера оборонно-промислового комплексу в загальне зростання безпеки України і проаналізовано важливі характеристики оновленого оборонно-промислового комплексу, з яким Україна була б спроможною асиметричними засобами стримувати зовнішню агресію на часовому горизонті до 2030 року. Виконано комплекс робіт з Форсайту (передбачення) сукупності можливих сценаріїв майбутніх подій в Україні, які можуть бути покладені в основу розробки стратегії захисту країни і її подальшого мирного, сталого розвитку.

Частина 2: Україна в індикаторах сталого розвитку

2019

Частина 2: Україна в індикаторах сталого розвитку

Report preview image

Частина 1: Глобальний аналіз якості та безпеки життя людей

2019

Частина 1: Глобальний аналіз якості та безпеки життя людей

Report preview image

Форсайт 2018: системні світові конфлікти та глобальний прогноз на XXI століття

2018

Форсайт 2018: системні світові конфлікти та глобальний прогноз на XXI століття

Report preview image

Проведено узагальнення та формалізацію підходів до визнання C-хвиль глобальних системних конфліктів з використанням великих історичних даних та запропоновано загальну концепцію опису та інтерпретації цих хвиль. На основі інтелектуального аналізу великих даних про конфлікти, що мали місце з 750 В.C. до теперішнього часу проаналізовано та виявлено їх загальний характер. Зроблено спробу передбачити наступний глобальний конфлікт, названий конфліктом XXI століття. Проаналізовано його природу та основні характеристики. Сформульовано гіпотези про метричний зв’язок між глобальними періодичними процесами, а саме, між послідовністю 11-річних циклів сонячної активності, кондратьєвськими циклами розвитку глобальної економіки та процесом еволюційної структуризації сімейства C-хвиль глобальних світових конфліктів. Зроблено спробу передбачити ці процеси в XXI столітті за допомогою метричного підходу. Побудовано та проаналізовано можливі сценарії розвитку конфлікту XXI століття. Робота призначена для науковців та практичних працівників у галузі національної безпеки, державного управління та сталого розвитку.

Форсайт 2018: аналіз підготовки і перепідготовки фахівців природничого і техніч­ного спрямування, виходячи з цілей сталого соціально­-економічного розвитку України до 2025 року

2018

Форсайт 2018: аналіз підготовки і перепідготовки фахівців природничого і техніч­ного спрямування, виходячи з цілей сталого соціально­-економічного розвитку України до 2025 року

Report preview image

Виходячи з головної цілі соціально-­економічного розвитку України до 2025 року, виконано ана­ліз наявного в країні людського капіталу за наскрізними рівнями підготовки: загальноосвітня школа, професійно-­технічна підготовка, вища школа. Здійснено оцінку розриву між наявним і необхідним, для досягнення поставленої цілі, людським капіталом у загальнонаціональному і секторальному кон­текстах. Досліджено здатність науково-педагогічних шкіл України здійснювати підготовку людського капіталу відповідно до групи критеріїв міжнародної кооперації праці. Запропоновано послідовності дій влади, спрямованих на забезпечення високотехнологічного розвитку країни на середньостроково­му (до 2020 року) і довгостроковому (до 2030 року) часових горизонтах.